«Воюємо у пам’ять тих, кого вже немає, і заради тих, хто ще не народився»
Він пройшов крізь Майдан, перші бої на Донбасі, повномасштабне вторгнення й не раз повертався з пораненнями. Його шлях — це не лише особиста історія, а портрет цілого покоління, яке не скорилося, яке обрало шлях боротьби. Уродженець Звягеля з позивним “Сталкер”, Олексій Свинаренко пішов на війну ще двадцятирічним студентом. У 2014 році від увійшов до перших груп “Азову”, згодом опинився в батальйоні “Шахтарськ”, де й отримав своє перш поранення. Олексій є засновником та головою ГО “Міські герої”. Про його військовий шлях, мотивацію служити Вітчизні та чим хотів би зайнятися після війни — у нашому матеріалі.
— Коли для вас почалася ця війна?
Для мене все бере початок ще з Майдану. Отримав поранення під час буремних подій кінця 2013 – початку 2014 року, а потім разом із побратимами поїхали у різні міста — Одесу, Харків, де ми зупиняли різні проросійські рухи, що формувались. А 9 травня 2014 року вже були в Маріуполі зі зброєю в руках. Так й почався мій шлях військового у російсько-українській війні.
— Чому вирішили долуитися до створення громадської організації “Міські герої”?
На моєму шляху траплялося багато справді герочних людей. Ці сміливі люди спочатку працювали у вуличній політиці та протистояли проросійським організаціям та міліції, яка їх прикривала, а потім ці ж люди повели за собою таких, як і вони на Майдані, далі – всі разом пішли воювати. У мирному житті та на війні ці люди робили вчинки. І я це бачив на власні очі. Зараз багато ветеранів знову у цивільному житті. Багато молоді, попри тривоги, не бачили справжньої війни. З друзями я зрозумів, що потрібно об’єднувати ветеранів і молодь в одну організацію, щоб допомогти ветеранам та передати їх досвід волі молоді. Я бачив, як не впевнені у собі, але зацікавлені у чомусь більше за побут люди у товаристві вольових людей ставали героями. Ми, засновники організації, знаємо, що кожен може бути героєм. Для цього трба для початку сказати собі, що я можу більше. Тому ми обрали назву “Міські герої”. Ми починаємо у міста – дамо приклад для всієї України.
